Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Зелене

продовжували боротьбу: вони відбирали у поміщиків хліб, реманент, палили їхні маєтки. Керували цими виступами селяни Ф. Макайда, С. Скипальський, І. Кривослицький та С. Дрига. До Зеленого прибув загін козаків, які, зігнавши жителів до сільської управи, били їх нагайками і шомполами. Декількох забито до смерті. С. Скипальського та І. Кри- вослицького було заарештовано і згодом засуджено до різних строків тюремного ув'язнення.
Столипінська аграрна реформа зумовила дальше класове розшарування на
селі та розорення селянської общини. 1908 року тут було 5311 мешканців, у т. ч. чоловіків - 2757, жінок - 25545. Наділи мали лише 1115 чоловік, їм належало 6633 десятини землі. Кращі селянські землі захопили куркулі. Вони створювали хутори, найбільшими з яких були Головківка і Юшки. Збільшуючи свої капітали шляхом лихварства та іншого здирства, багатії у 1912 році збудували в селі млин, крупорушку, олійницю з паровим двигуном, відкрили ремонтні майстерні, крамниці. Обезземелені селяни йшли у найми до куркулів і поміщиків.
Масові захворювання населення змусили місцеву владу 1913 року відкрити в селі амбулаторію, в якій працював фельдшер. Лікування було платним і тому для більшості селян недоступним. Першу початкову парафіяльну школу відкрили у 1868 році, а в 1912 - початкову земську, де навчалося близько 200 дітей - здебільшого із заможних родин, працювало 5 учителів. Бібліотек та клубів у селі не було, зате діяли дві церкви.
У роки першої світової війни багато чоловіків пішло на фронт. До села все частіше надходили звістки про загиблих і покалічених. Це посилювало революційні настрої та ненависть до самодержавства. З радістю зустріли трудящі Зеленого звістку про повалення царизму. Навесні і влітку 1917 року відбулися мітинги, на яких приймалися резолюції про припинення імперіалістичної війни і передачу поміщицьких земель селянам. До цього закликали бідноту робітники-агітатори, відряджені в село більшовицькою організацією Криворіжжя. В липні 1917 року в Зеленому для боротьби з контрреволюцією організовано селянську дружину в складі 30 чоловік.
Велике піднесення серед населення викликала звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді та ленінські Декрети. В кінці листопада
1917 року селяни роззброїли гайдамацький курінь, що прибув з Кривого Рога. На початку січня 1918 року в Зеленому встановлено Радянську владу. До Ради селянських депутатів, яку очолив місцевий житель більшовик 3. Трушевський, обрали бідняків і середняків. Рада взяла на облік поміщицькі землі і майно. Землю розподіляли за зрівняльним принципом - 2 десятини на їдця. Багато худоби і сільськогосподарських знарядь роздали селянам-біднякам. Для боротьби з контрреволюцією під керівництвом більшовиків утворено революційний штаб та червоно- гвардійський загін з 85 чоловік, який у березні 1918 року влився в лави Червоної Армії і брав участь у боях з кайзерівськими військами.
У квітні в Зелене вдерлися австро-німецькі загарбники. Вони заарештували 25 сільських активістів і протягом кількох днів знущалися над ними, після чого розстріляли. В листопаді 1918 року село визволено від окупантів, але владу на деякий час захопили петлюрівці. Після їх вигнання на початку 1919 року обрано Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, під керівництвом якої розгорнулися революційні перетворення. Та в серпні вони були перервані денікінцями, які відновили старі порядки. Вони по-звірячому закатували місцевих активістів 3. С. Флейтуха, М. Я. Мандрику і М. X. Руньку.
В грудні 1919 року в Зеленому остаточно відновилася Радянська влада. Створений тоді ж у селі революційний комітет на чолі з більшовиком П. П. Губським, проводив велику роботу щодо зміцнення Радянської влади. Активно допомагав йому комсомольський осередок, який виник наприкінці 1919 року. У лютому наступного року відбулися вибори волвиконкому, а в липні утворився комітет незаможних селян на чолі з П. Л. Іволгою.
Втілюючи в життя закон Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року, комнезам разом з Радою розподіляли серед бідняків поміщицьку землю і сільськогосподарський реманент, вилучали в куркулів лишки хліба. На кожного члена сім'ї селяни одержали по 1,5 десятини, а малосімейним виділили по 6 десятин на двір. За активну участь в організації жителів села


Сучасна карта - Зелене