Сторінка 5 з 7
центральному будинку культури демонструвалися кінофільми, читалися лекції, відбувалися літературні вечори.
У побут мешканців Злинки почали входити нові традиції. Революційні свята колгоспники зустрічали трудовими досягненнями. На честь 12-річчя Жовтня 148 членів виконкому організували червону валку з 350 пудів зерна, яку направили разом з делегацією на урочистий мітинг в Єлисаветград. Всю господарську і культурно-масову роботу на селі спрямовували територіальна парторганізація, що складалася з 22 комуністів і 15 комсомольців.
Як і весь радянський народ трудящі Злинки були зайняті творчою мирною працею. На VIII сесії районної Ради депутатів трудящих, що відбулась на початку червня 1941 року, обговорювалися перспективи розвитку всіх галузей господарства, культури і освіти. Та здійсненню їх перешкодив напад фашистської Німеччини на нашу країну.
Під керівництвом комуністів колгоспники мобілізували усі зусилля на допомогу фронту. Вони організовано працювали на збиранні багатого врожаю, брали участь у спорудженні укріплень, а коли наблизився ворог, евакуювали на схід матеріальні цінності. 31 липня гітлерівці захопили село.
Під час тимчасової окупації трудящі Злинки зривали відправку молоді на каторгу до Німеччини, переховували поранених червоноармійців, допомагали втікачам з таборів для військовополонених добиратися до лінії фронту. 13 березня 1944 року частини 33-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії визволили село від німецько-фашистських загарбників.
Численними подвигами відзначилися уродженці села на фронтах Великої Вітчизняної війни. 987 чоловік нагороджені орденами і медалями, а троє з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 13 квітня 1944 року П. В. Велігін з групою тан- кістів-десантників вів нерівний бій з гітлерівцями біля села Ашага-Джалі в Криму. Коли не стало патронів, десантники пішли на ворога врукопашну. 9 поранених і знесилених розвідників фашисти схопили і піддали жорстоким катуванням. Вони кололи їх багнетами, вирізали шкіру і посипали рани сіллю. Фашисти розстріляли непри
томних воїнів і кинули в глибокий рів. Ім'ям П. Велігіна названо середню школу, де вчився герой. Живе в народі пам'ять і про Героя Радянського Союзу М. І. Ригачина, який у боях за польське село Ключборка повторив подвиг Олександра Матросова. Військовий льотчик С. І. Науменко захищав підступи до Москви, хоробро бився з фашистськими стерв'ятниками в небі над Сталінградом, Таманню, Кримом, Україною, Молдавією. Нині Герой Радянського Союзу С. І. Науменко працює вчителем у підмосковному місті Подольську. Під час війни загинув 671 житель села.
Територіальна партійна організація, яка в перші післявоєнні роки налічувала 20 комуністів, і сільська Рада очолили зусилля колгоспників у відбудові зруйнованого господарства. Окупанти підірвали елеватор, вокзал станції Капустине, залізничне полотпо, мости, пограбували майно колгоспників, спалили дві середні й початкову школи. У відновлених 11 колгоспах залишилося всього 144 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 6 корів), 66 коней, 428 штук птиці. Не вистачало сільськогосподарського інвентаря: на 7168 га орної землі було 104 плуги, 209 борін, 6 сівалок. Сільськогосподарські роботи, основний тягар яких лягав на плечі жінок і підлітків, доводилося виконувати вручну. Механізатор Г. Сорокін зібраним з некомплектних деталей трактором замість 7 га виробляв щодня по 8-9. Колгоспник Гадюков, орючи коровами, виконував два денні завдання. За рішенням виконкому сільської Ради було створено бригади для будівництва тваринницьких приміщень та майстерні ремонту сільськогосподарського інвентаря, шляхів.
Особливе піклування проявила сільрада про налагодження роботи закладів охорони здоров'я. 1946 року відремонтовано приміщення сільської лікарні на 25 ліжок, обладнано операційну при ній. В лікарні працювали 2 лікарі та 16 чоловік середнього медичного персоналу. 1 вересня 1944 року відновилися заняття в середній школі № 1 та чотирьох початкових.
Колгоспники Злинки подали допомогу фронту - зібрали і здали 30 тис. крб. на будівництво танкової колони «Кіровоградський комсомолець». Поступово піднімалося з руїн артільне господарство: на кінець 1945 року посівкаплоща під зерновими становила 4427 га, значно збільшилося поголів'я тварин:
Дивиться також інші населені пункти району: