Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Перша світова війна значно погіршила і без того злиденне становище основної маси селян. Працездатні чоловіки пішли на фронт. Численні реквізиції для потреб армії коней, фуражу, дальше розорення господарства викликали незадоволення населення політикою царського уряду. Зростала революційна активність найбіднішої частини жителів.
Лютнева буржуазно-демократична революція не принесла трудящим Злинки бажаного миру і землі. Тому вони не раз висловлювали невдоволення політикою Тим
часового уряду, вимагаючи найшвидшого вирішення земельного питання. Особливо активно почали виступати злинські бідняки, одержавши звістку про Велику Жовтневу соціалістичну революцію. На початку березня 1918 року на багатолюдному сході вони обрали Раду селянських депутатів. Очолив її І. Д. Махно, що прибув сюди зі ст. Козятин, де працював телеграфістом. Здійсненню перших заходів Радянської влади - конфіскації поміщицької землі й реманенту і розподілу їх між найбіднішим селянством - перешкодила австро-німецька окупація. Після краху іноземної інтервенції жителям довелося вести боротьбу із ставлениками Директорії. Радянську владу відновлено на початку березня 1919 року. 8 березня у Злинці обрано волосний виконавчий комітет. Біднота вбачала в Радах свою рідну владу і всіляко підтримувала її. 5 травня на сході було прийнято наказ селян Злинської волості її делегатам на Єлисаветградський повітовий з'їзд Рад, у якому присутні висловлювали прагнення боротись із зовнішньою і внутрішньою контрреволюцією.
Протягом 1919 року жителям села довелося відстоювати Радянську владу в боях проти банд Григор'єва, Махна, денікінців, які «хазяйнували» тут з серпня 1919 року по лютий 1920. Мужньо билися на фронтах громадянської війни і в партизанських загонах селяни І. В. Велігін, А. М. Колесников, І. Н. Овчаренко, Ф. Г. Яриш та інші. З березня 1920 року на багатолюдних зборах трудящі Злинки обрали волосний революційний комітет. Волревком призначив комендантом села О. Хлєб- никова. Усім заходам Радянської влади чинили опір куркулі. Вони зривали збори й мітинги, перешкоджали роботі продовольчих загонів, підтримували бандитів. 16 квітня куркульство підняло заколот проти Радянської влади. Частини 14-ї армії з допомогою місцевих жителів швидко ліквідували його. Волревком увів до свога складу і обрав головою уповноваженого 14-ї армії А. Шадрихіна й, щоб попередити подібні виступи, 17 квітня конфіскував зброю у куркулів. Було націоналізовано приватні млини, аптеку.
30 квітня 1920 року під керівництвом волревкому відбулися вибори волосного виконавчого комітету, до якого увійшло 40 чоловік. При виконкомі діяли відділи: управління, земельний, соціального забезпечення, народної освіти. Було вжито заходів щодо обмеження куркулів: заборонили спекуляцію хлібом, стягнення високого гарнця за помол зерна. Поступово налагоджувалось господарське життя.
Згідно з законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року волвиконком і КНС (створено у червні того ж року) розподілили 1160 десятин землі між безземельними та малоземельними господарствами в розрахунку 0,5 десятини на душу, встановили контроль за прибутками куркулів. Виконком організував допомогу будівельними матеріалами бідняцьким родипам. 1920 року в рахунок продрозкладки населення зцало 5545 пудів зерна, 231 голову худоби, 214 пудів картоплі.
Навесні 1920 року комуністи села об'єдналися у партійний осередок і обрали волпартком, який очолив А. Колесников. Трудящі села активно відгукувались на пздії міжнародного комуністичного і робітничого руху. Так, в липні 1920 року у селі відбулися масові мітинги на честь роботи II конгресу Комуністичного Інтернаціоналу. Після цього біднота надіслала в подарунок Москві 150 пудів зерна нового врожаю. Супроводжував червону валку Т. Р. Лямзін.
Органи Радянської влади приділяли значну увагу медичному обслуговуванню та поліпшенню побуту населення. Ще 21 липня 1921 року
Злинка
Сторінка 2 з 7
занедбаним було його приміщення, розповідалося у звіті директора училища губернським властям: під час дощу вода стікала струмками з стелі, на підлозі і в дверях були щілини. Тільки через 20 років обидва навчальні заклади розширили: школу відвідувало 58 дітей (з них 5 дівчаток), народне училище - 140. Проте закінчували навчання одиниці. Так, 1903 року з 158 учнів тільки два дістали свідоцтва. Лютнева буржуазно-демократична революція не принесла трудящим Злинки бажаного миру і землі. Тому вони не раз висловлювали невдоволення політикою Тим
часового уряду, вимагаючи найшвидшого вирішення земельного питання. Особливо активно почали виступати злинські бідняки, одержавши звістку про Велику Жовтневу соціалістичну революцію. На початку березня 1918 року на багатолюдному сході вони обрали Раду селянських депутатів. Очолив її І. Д. Махно, що прибув сюди зі ст. Козятин, де працював телеграфістом. Здійсненню перших заходів Радянської влади - конфіскації поміщицької землі й реманенту і розподілу їх між найбіднішим селянством - перешкодила австро-німецька окупація. Після краху іноземної інтервенції жителям довелося вести боротьбу із ставлениками Директорії. Радянську владу відновлено на початку березня 1919 року. 8 березня у Злинці обрано волосний виконавчий комітет. Біднота вбачала в Радах свою рідну владу і всіляко підтримувала її. 5 травня на сході було прийнято наказ селян Злинської волості її делегатам на Єлисаветградський повітовий з'їзд Рад, у якому присутні висловлювали прагнення боротись із зовнішньою і внутрішньою контрреволюцією.
Протягом 1919 року жителям села довелося відстоювати Радянську владу в боях проти банд Григор'єва, Махна, денікінців, які «хазяйнували» тут з серпня 1919 року по лютий 1920. Мужньо билися на фронтах громадянської війни і в партизанських загонах селяни І. В. Велігін, А. М. Колесников, І. Н. Овчаренко, Ф. Г. Яриш та інші. З березня 1920 року на багатолюдних зборах трудящі Злинки обрали волосний революційний комітет. Волревком призначив комендантом села О. Хлєб- никова. Усім заходам Радянської влади чинили опір куркулі. Вони зривали збори й мітинги, перешкоджали роботі продовольчих загонів, підтримували бандитів. 16 квітня куркульство підняло заколот проти Радянської влади. Частини 14-ї армії з допомогою місцевих жителів швидко ліквідували його. Волревком увів до свога складу і обрав головою уповноваженого 14-ї армії А. Шадрихіна й, щоб попередити подібні виступи, 17 квітня конфіскував зброю у куркулів. Було націоналізовано приватні млини, аптеку.
30 квітня 1920 року під керівництвом волревкому відбулися вибори волосного виконавчого комітету, до якого увійшло 40 чоловік. При виконкомі діяли відділи: управління, земельний, соціального забезпечення, народної освіти. Було вжито заходів щодо обмеження куркулів: заборонили спекуляцію хлібом, стягнення високого гарнця за помол зерна. Поступово налагоджувалось господарське життя.
Згідно з законом Всеукрревкому від 5 лютого 1920 року волвиконком і КНС (створено у червні того ж року) розподілили 1160 десятин землі між безземельними та малоземельними господарствами в розрахунку 0,5 десятини на душу, встановили контроль за прибутками куркулів. Виконком організував допомогу будівельними матеріалами бідняцьким родипам. 1920 року в рахунок продрозкладки населення зцало 5545 пудів зерна, 231 голову худоби, 214 пудів картоплі.
Навесні 1920 року комуністи села об'єдналися у партійний осередок і обрали волпартком, який очолив А. Колесников. Трудящі села активно відгукувались на пздії міжнародного комуністичного і робітничого руху. Так, в липні 1920 року у селі відбулися масові мітинги на честь роботи II конгресу Комуністичного Інтернаціоналу. Після цього біднота надіслала в подарунок Москві 150 пудів зерна нового врожаю. Супроводжував червону валку Т. Р. Лямзін.
Органи Радянської влади приділяли значну увагу медичному обслуговуванню та поліпшенню побуту населення. Ще 21 липня 1921 року
Дивиться також інші населені пункти району:
- Якимівка
- Розсохуватка
- Плетений Ташлик
- Первомайське
- Паліївка
- Оникієве
- Олександрівка
- Нововознесенка
- Мар'янівка
- Мануйлівка
- Лозуватка
- Леніна
- Краснопілка
- Кіровка
- Березівка
- Хмельове