Сторінка 4 з 7
трактористів-ударників. У 1935 році з числа дівчат- трактористок МТС створено першу жіночу тракторну бригаду. Вже того року
0. Ухань завоювала право бути учасницею обласного з'їзду трактористок-ударниць. Демонстрували свої досягнення на ВСГВ також колгоспниці артілі «Промінь Жовтня» М. М. Рябокінь та Я. Г. Білоус, які виростили в 1938 році перша по 540, а друга - по 434 цнт цукрових буряків з гектара. У 1938-1940 рр. учасником ВСГВ була артіль ім. К. Маркса. Рух новаторів став могутньою силою у підвищенні продуктивності праці.
Зміцнюючи громадське господарство, трудящі села тим самим створювали необхідні передумови для заможного й культурного життя. Рік у рік підвищувався матеріальний добробут колгоспників. Так, в ощадній касі Хмельового 1939 року 1977 вкладників зберігали 141 715 крб. Село було електрифіковане, проводилась його радіофікація: 1939 року тут працювало 170 радіоточок.
Відкрилися лікарня, в якій подавали допомогу хворим 15 лікарів та медичних працівників із середньою освітою, нове приміщення аптеки. Почали працювати 5 дитячих садків та ясел. Ще на початку 30-х років майже повністю ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. Всі 850 дітей шкільного віку навчались. У середній і початковій школах трудилося 32 вчителі.
У трьох бібліотеках (районній, дитячій та шкільній) налічувалося 18 тис. книг, якими користувалося 1300 чоловік. Почали діяти кінотеатр на 300 місць, два дитячі майданчики. В селі щороку проводилися огляди художньої самодіяльності. Зведений хор учителів, медпрацівників та службовців у 1939 році став учасником республіканського огляду самодіяльного мистецтва.
Відчутних успіхів у господарському й культурному житті трудящі села досягли під керівництвом комуністів. 1940 року районна парторганізація налічувала 275 членів і кандидатів у члени партії.
Одностайно, з великим політичним піднесенням жителі Хмельового віддали голоси за своїх послапців до Верховної Ради Союзу РСР та Верховної Ради Української РСР. 10 грудня 1939 року депутатами сільської Ради були обрані кращі трудівники
І. І. Харченко, Т. І. Бондар, О. К. Сопілка та інші.
Тяжким випробуванням для хмелівців, як і для всіх радянських людей, стала Велика Вітчизняна війна. 31 липня 1941 року село захопили німецько-фашистські війська. Гітлерівці вбили 296 чоловік, вивезли до Німеччини 812 дівчат і хлопців. Та репресії не залякали радянських патріотів. Мешканці села чинили опір фашистам: саботували сільськогосподарські роботи, ховали від ворога хліб, худобу, уникали німецької каторги. З серпня 1941 року по березень 1944 року на території Хмелів- ського району діяла підпільно-диверсійна група в складі 70 чоловік4, яку очолював Й. П. Паньков, а після його загибелі - комуніст А. Д. Свердлик (до війни - завідуючий початковою школою). Члени групи закликали радянських людей до саботажу розпоряджень гітлерівців, розповсюджували антифашистські листівки. Масово-політичну роботу в селі проводили також партизани загону ім. Чапаєва, який діяв у сусідньому Новоархангельському районі. Від рук катів загинуло 46 патріотів-підпільників, у т. ч. секретар райвиконкому комуніст І. С. Лавріненко, голова колгоспу комуніст І. П. Бур'ян, П. Т. Голубничий, О. А. Нех, А. А. Богатиренко, М. Л. Пич та інші.
14 березня 1944 року підрозділи 213-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-майора І. Ю. Буслаєва та 48-го стрілецького корпусу 5-ї гвардійської армії визволили Хмельове від німецько-фашистських загарбників. У лавах Червоної Армії мужньо билися з ворогом близько 300 місцевих жителів. 144 з них віддали своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини. 286 за хоробрість, виявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни, нагороджені орденами й медалями. Воїнам-визволителям та землякам, що полягли на фронтах війни, споруджено меморіальний комплекс.
Вже у березні відновили свою роботу виконком районної Ради депутатів трудящих та райком партії, які на першому спільному засіданні 1 квітня 1944 року розглянули важливі питання відбудови господарства та діяльності органів влади на місцях. Руїни і згарища залишилися в селі після «порядкування» німецько-фашистських загарбників. Не було коней, машин, сільськогосподарського реманенту. Тваринницькі ферми світили кроквами,
Дивиться також інші населені пункти району: