Сторінка 3 з 7
Гризла розгромили приміщення волосного виконавчого комітету, вбили його голову К. М. Нетребу,
спалили документи виконкому. На боротьбу з бандами були мобілізовані всі члени КНС.
З весни 1923 року почав діяти й сільський партійний осередок, в якому на обліку налічувалось 8 комуністів. Члени осередку проводили серед населення політико- виховну роботу, залучаючи до активного громадського життя передову молодь, членів профспілок. Велика увага приділялась антирелігійній пропаганді. При селянських будинках проводились різноманітні вечори, ставилися вистави. Навесні 1923 року з платних спектаклів 50 проц. коштів відраховувалось у фонд побудови Червоного повітряного флоту.
Зібравшись на траурне засідання з приводу тяжкої втрати - смерті В. І. Леніна, 27 січня 1924 року трудящі Хмельового і району у зверненні до ВЦВК поклялись бути вірними справі Комуністичної партії.
Активними помічниками комуністів у проведенні політики партії на селі були комсомольці, які створили 26 серпня 1923 року свій осередок. Крок за кроком сільські комуністи і комсомольці переконували селян у перевагах виробничої кооперації. За рішенням партійного осередку в 1928 році члени партії закріплювалися за окремими групами батраків, бідняків та середняків для роз'яснення переваг колективного господарювання над індивідуальним. Ще 1922 року в селі виникло товариство спільного обробітку землі - «Перша об'єднана праця», головою якого став селянин- бідняк Г. І. Майдебура. Згодом товариство прийняло статут артілі. В 1926 році організований ще один ТСОЗ «Хлібороб».
Для надання агротехнічної допомоги першим колективним господарствам Хме- лівський райпартком (село стало районним центром у 1923 році) у березні 1926 року провів дводенну агротехнічну конференцію, на якій були присутні 120 селян. На 1928 рік у Хмельовому було об'єднано 358 дворів. Сільськогосподарська артіль «Перша об'єднана праця» мала 255 га землі, 12 плугів, 8 сівалок, 4 лобогрійки, 2 молотарки, 8 віялок, трактор. У 1929-1930 рр. у селі організовується чотири колгоспи: «Промінь Жовтня», «Перемога», «День урожаю», «ІІІ-й Інтернаціонал». Першими вступили до них бідняки А. Д. Ковпан, Т. І. Гончаров, І. Д. Кожухар та інші. Активною учасницею колгоспного будівництва була селянка-біднячка А. X. Самійленко, яка в 1927 році обиралась делегатом 1-го з'їзду жінок-робітниць і колгоспниць Єлисаветградського повіту, а також членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету.
Велику організаційно-господарську допомогу колгоспам села подавала створена в 1931 році Хмелівська машинно-тракторна станція. Директором її працював комуніст С. Г. Лобода, який пройшов школу громадської роботи: був секретарем комсомольського осередку, головою комнезаму, головою райпрофради, секретарем райкому комсомолу, головою райколгоспспілки, обирався делегатом VIII з'їзду ВЛКСМ. У 1931 році на колгоспних полях, які обслуговувала МТС, працювало 34 трактори. Політвідділ при Хмелівській МТС здійснював керівництво соціалістичним змаганням та масово-політичною роботою серед колгоспників і механізаторів, підготовкою кадрів трактористів і комбайнерів, роботою шкіл колгоспного активу. В 1934 році політвідділом створено показовий клуб, який став центром культурно-масової роботи в селі.
Вже в роки довоєнних п'ятирічок колгоспи почали спеціалізуватися також на вирощуванні цукрових буряків, соняшнику. У серпні 1932 року Хмельове відвідав перший секретар ЦК КП(б)У С. В. Косіор. Він оглянув посіви цукрових буряків
в артілях району і дав поради щодо поліпшення обробітку, догляду та збирання цієї культури. В передвоєнні роки буряківники колгоспу «ІІІ-Й Інтернаціонал» вирощували по 230-250 цнт коренів з гектара. Таких показників досягли ланки Є. Петрущенко, Г. Синицької, Г. Гирби, Г. Самійленко, С. Кобець, М. Найдо.
В 1935 році хмелівським артілям в урочистій обстановці вручено державні акти на вічне користування землею. Ця подія викликала серед хліборобів велике політичне і трудове піднесення. Заспівувачем у соціалістичному змаганні серед механізаторів Хмелівської МТС виступив бригадир В. П. Синицький, який на 15-сильний трактор виробляв 700-750 га умовної оранки. Ініціатора змагання не раз обирали делегатом обласних з'їздів
Дивиться також інші населені пункти району: