Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Значно розширилась матеріально-технічна база фізкультури і спорту. В 1970 році в області було 19 стадіонів, 728 футбольних полів, 242 спортивно-гімнастичні зали, 17 дитячо-юнацьких спортивних шкіл і 55 туристсько-оздоровчих таборів. Кількість фізкультурників протягом 1950-1970 рр. збільшилась з 90 563 до 207 812 чоловік.
У 1971/72 навчальному році на Кіровоградщині працювало 843 за
гальноосвітні школи (початкових - 204, 8-річних - 381, середніх - 258), 64 вечірні школи. Тут трудяться 16 тис. учителів. Різними видами навчання охоплено 345 тис. чоловік, з них 216 тис. у загальноосвітніх школах, 26 тис.- у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, 10 тис.- у професійно-технічних училищах. Нині вчиться кожний третій житель області. Протягом дев'ятої п'ятирічки буде повністю завершено перехід до загальної середньої освіти, що стане новим, важливим кроком у дальшому усуненні істотних відмінностей між розумовою і фізичною працею.
В області 2 інститути (сільськогосподарського машинобудування і педагогічний), два факультети інститутів (Дніпропетровського гірничого в Олександрії і Харківського радіоелектроніки у Світловодську), 18 середніх спеціальних навчальних закладів. За 1951-1970 рр. кількість студентів вузів збільшилась в 4,8 раза, а технікумів та ін. спеціальних навчальних закладів - в 3,4 раза.
Понад 80 проц. студентів - це діти робітників і колгоспників. Якщо в 1959 році на кожну тисячу населення було 346 чоловік з вищою і середньою освітою, то в 1970 році - вже 455. За успіхи в навчанні і комуністичному вихованні підростаючого покоління понад тисячу передових педагогів шкіл і вузів нагороджено орденами і медалями, 19 - медаллю А. С. Макаренка, 3222 - відмінники народної освіти, а 36 - заслужені вчителі УРСР.
Надбанням радянської педагогіки стали наукові праці Героя Соціалістичної Праці, члена-кореспондента Академії педагогічних наук СРСР, директора Павлиської середньої школи Онуфріївського району В. О. Сухомлинського (1918-1970), творчі досягнення вчителів Богданівської середньої школи Знам'янського району, яку багато років очолює заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці І. Г. Ткаченко.
У розвиток вітчизняної науки і техніки внесли значний вклад вихідці з Кіровоградщини, відомі вчені: агробіолог М. В. Ритов (1846-1920), академік, лауреат Ленінської премії, фізіолог рослин І. Ф. Бузанов, лауреат Державної премії, академік А. І. Задонцев (1908-1971), доктор технічних наук, лауреат Державної премії А. П. Земнорій, доктор технічних наук, тричі лауреат Державної премії П. П. Шумилов (1902-1942), доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці М. Ф. Герасюта, академік АН СРСР Г. С. Костюк, віце-президент АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР мовознавець І. К. Білодід, члени-кореспонденти АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР Г. Н. Доленко, В. Ю. Васильєв, К. І. Татомир, академік АН Казахської РСР Б. О. Домбровський, професор, лауреат Державної премії УРСР М. Г. Гончаренко та багато інших. На Кіровоградщині працював один із засновників вітчизняної наукової астронавтики Ю. В. Кондратюк.
В 1970 році трудящих області обслуговували 1212 державних кінотеатрів і кіноустановок. Ще в 1962 році всі населені пункти Кіровоградщини були радіофіковані. З 1951 по 1971 рік на тисячу чоловік населення області кількість радіоприймачів збільшилась з 9,8 до 139. радіотрансляційних точок - з 32 до 282. У 1972 році на тисячу населення було 282 телевізори. Трудящі області передплачують понад 1 млн. 436 тис. примірників центральних і республіканських газет і журналів, тобто 1370 на тисячу чоловік населення. Значно збільшилися тиражі місцевих газет - «Кіровоградської правди», «Молодого комунара», трьох міськрайонних, 19 районних, а також понад 40 багатотиражних.
У фондах 828 масових бібліотек налічується понад 9 млн. книг. Під керівництвом партійних органів та місцевих Рад здійснено дві трьохрічки соціально-культурного будівництва на селі. За 1964-1970 рр. силами громадськості було споруджено 278
Кіровоградська область
Сторінка 48 з 51
За 1951-1970 рр. кількість лікарняних ліжок збільшилася в 3 рази, лікарів та середніх медичних працівників - в 2,7 раза. В області - три санаторії і два будинки відпочинку. В 1672 дитячих садках і яслах виховуються майже 80 тис. малюків. У 1971-1975 рр. на будівництво закладів охорони здоров'я передбачається витратити 9,7 млн. крб., що більше проти минулого п'ятиріччя на 65,6 процента. У 1971/72 навчальному році на Кіровоградщині працювало 843 за
гальноосвітні школи (початкових - 204, 8-річних - 381, середніх - 258), 64 вечірні школи. Тут трудяться 16 тис. учителів. Різними видами навчання охоплено 345 тис. чоловік, з них 216 тис. у загальноосвітніх школах, 26 тис.- у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, 10 тис.- у професійно-технічних училищах. Нині вчиться кожний третій житель області. Протягом дев'ятої п'ятирічки буде повністю завершено перехід до загальної середньої освіти, що стане новим, важливим кроком у дальшому усуненні істотних відмінностей між розумовою і фізичною працею.
В області 2 інститути (сільськогосподарського машинобудування і педагогічний), два факультети інститутів (Дніпропетровського гірничого в Олександрії і Харківського радіоелектроніки у Світловодську), 18 середніх спеціальних навчальних закладів. За 1951-1970 рр. кількість студентів вузів збільшилась в 4,8 раза, а технікумів та ін. спеціальних навчальних закладів - в 3,4 раза.
Понад 80 проц. студентів - це діти робітників і колгоспників. Якщо в 1959 році на кожну тисячу населення було 346 чоловік з вищою і середньою освітою, то в 1970 році - вже 455. За успіхи в навчанні і комуністичному вихованні підростаючого покоління понад тисячу передових педагогів шкіл і вузів нагороджено орденами і медалями, 19 - медаллю А. С. Макаренка, 3222 - відмінники народної освіти, а 36 - заслужені вчителі УРСР.
Надбанням радянської педагогіки стали наукові праці Героя Соціалістичної Праці, члена-кореспондента Академії педагогічних наук СРСР, директора Павлиської середньої школи Онуфріївського району В. О. Сухомлинського (1918-1970), творчі досягнення вчителів Богданівської середньої школи Знам'янського району, яку багато років очолює заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці І. Г. Ткаченко.
У розвиток вітчизняної науки і техніки внесли значний вклад вихідці з Кіровоградщини, відомі вчені: агробіолог М. В. Ритов (1846-1920), академік, лауреат Ленінської премії, фізіолог рослин І. Ф. Бузанов, лауреат Державної премії, академік А. І. Задонцев (1908-1971), доктор технічних наук, лауреат Державної премії А. П. Земнорій, доктор технічних наук, тричі лауреат Державної премії П. П. Шумилов (1902-1942), доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці М. Ф. Герасюта, академік АН СРСР Г. С. Костюк, віце-президент АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР мовознавець І. К. Білодід, члени-кореспонденти АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР Г. Н. Доленко, В. Ю. Васильєв, К. І. Татомир, академік АН Казахської РСР Б. О. Домбровський, професор, лауреат Державної премії УРСР М. Г. Гончаренко та багато інших. На Кіровоградщині працював один із засновників вітчизняної наукової астронавтики Ю. В. Кондратюк.
В 1970 році трудящих області обслуговували 1212 державних кінотеатрів і кіноустановок. Ще в 1962 році всі населені пункти Кіровоградщини були радіофіковані. З 1951 по 1971 рік на тисячу чоловік населення області кількість радіоприймачів збільшилась з 9,8 до 139. радіотрансляційних точок - з 32 до 282. У 1972 році на тисячу населення було 282 телевізори. Трудящі області передплачують понад 1 млн. 436 тис. примірників центральних і республіканських газет і журналів, тобто 1370 на тисячу чоловік населення. Значно збільшилися тиражі місцевих газет - «Кіровоградської правди», «Молодого комунара», трьох міськрайонних, 19 районних, а також понад 40 багатотиражних.
У фондах 828 масових бібліотек налічується понад 9 млн. книг. Під керівництвом партійних органів та місцевих Рад здійснено дві трьохрічки соціально-культурного будівництва на селі. За 1964-1970 рр. силами громадськості було споруджено 278