Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
виділяються на докорінну реконструкцію провідних підприємств області.
У боротьбі за втілення в життя цих накреслень працівники промислових підприємств виявляють багато творчої ініціативи. План реалізації продукції 1971 року вони виконали на 102 проц., виробивши надпланової продукції на 20,7 млн. крб.
Вироби багатьох підприємств області відомі далеко за межами Радянського Союзу. Сівалки заводу «Червона зірка» удостоєні найвищих нагород на міжнародних виставках у Брюсселі та Москві, вони експортуються до 40 країн. Попитом на світовому ринку користується також продукція Завалівського графітового комбінату, Кіровоградського заводу тракторних гідроагрегатів, Олександрійського електромеханічного заводу та інших підприємств.
Виходячи з потреб комуністичного будівництва, Комуністична партія і Радянський уряд приділяють особливу увагу прискореному розвитку сільського господарства. Вирішальне значення для розв'язання цього завдання мали заходи щодо інтенсифікації хліборобства й тваринництва шляхом їх механізації та електрифікації, а також поліпшення використання землі, техніки, усіх матеріальних і трудових ресурсів колгоспів і радгоспів. Так, за два роки після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС Кіровоградщина одержала 1200 тракторів, 1500 комбайнів. Для матеріально-технічного постачання сільського господарства області в 1953-1957 рр. держава виділила 355 млн. карбованців.
Вже 1958 року валовий збір зернових зріс порівняно з 1953 роком на 75 проц., соняшнику - на 46 проц., цукрових буряків - у 2,3 раза, виробництво молока - у 2,4 , м'яса і вовни - у 1,6 раза. Лише в 1956-1957 рр. учасниками ВСГВ були 13 822 колгоспники, 57 з них нагороджені Великою золотою медаллю, 129 - Малою, Великою срібною медаллю - 385, Малою - 983. Високо оцінюючи досягнення Кіровоградщини в розвитку сільськогос-
подарського виробництва, Президія Верховної Ради СРСР 14 листопада 1958 року нагородила область орденом Леніна.
Спираючись на велику матеріально-технічну допомогу Радянської держави, трудівники сільського господарства розгортали боротьбу за дальше піднесення його продуктивних сил. У 1970 ропі в області було 424 колгоспи проти 732 у 1953 році. Середні розміри їх угідь збільшилися відповідно з 2473 га до 4123 га. Основними виробниками тваринницької продукції стали 66 спецгоспів. На полях області працювало 14 273 трактори та 4373 зернозбиральні комбайни. Всі господарства одержували енергію від державної мережі, у колгоспах і радгоспах діяло майже 40 тис. електромоторів. У районних об'єднаннях «Сільгосптехніки» - 15 спеціалізованих майстерень і 44 - загального призначення.
Колгоспи і радгоспи були зміцнені спеціалістами сільського господарства. У 1970 році їх палічувалося близько 9,5 тис., в т. ч. з вищою освітою - до 2,3 тис. 272 агрономи працювали головами колгоспів. У колгоспах і радгоспах області налічувалось понад 27 тис. трактористів-машиністів, трактористів, комбайнерів та 10 461 шофер. Вдосконалювалася система підвищення кваліфікації кадрів. У 1967-1970 рр. у школах підвищення кваліфікації хліборобів пройшли перепідготовку 39,5 тис. чоловік.
Своєрідною навчальною базою стали опорно-показові господарства, створені у всіх районах області, школи механізаторів, очолювані О. В. Гіталовим, В. П. Мельниченком та іншими відомими майстрами хліборобства. Понад тисячу спеціалізованих механізованих ланок вміло застосовували на практиці досягнення науки і передовий досвід. У 1966-1970 рр. запровадили комплексну механізацію і спеціалізацію на всіх тваринницьких фермах трудівники Знам'янського району. їх приклад, схвалений ЦК КП України, наслідують інші господарства області. Водночас кіровоградці вивчали досвід передових господарств, наукових установ на Київщині, Одещині, Вінниччині. З ініціативи комсомольців області розгорнувся масовий рух за оволодіння
Кіровоградська область
Сторінка 44 з 51
Високі темпи розвитку соціалістичного виробництва, підвищення його ефективності, зростання продуктивності праці забезпечують успішне виконання промисловістю завдань дев'ятої п'ятирічки. Протягом 1972-1975 рр. в області стануть до ладу заводи: чавуноливарний, «Хімпобут», малогабаритних електричних друкарських машинок, меблева фабрика тощо. Розпочнеться будівництво двох шахт загальною потужністю 2,7 млн. тонн бурого вугілля на рік, хімзаводу, цукрового заводу. Значні кошти У боротьбі за втілення в життя цих накреслень працівники промислових підприємств виявляють багато творчої ініціативи. План реалізації продукції 1971 року вони виконали на 102 проц., виробивши надпланової продукції на 20,7 млн. крб.
Вироби багатьох підприємств області відомі далеко за межами Радянського Союзу. Сівалки заводу «Червона зірка» удостоєні найвищих нагород на міжнародних виставках у Брюсселі та Москві, вони експортуються до 40 країн. Попитом на світовому ринку користується також продукція Завалівського графітового комбінату, Кіровоградського заводу тракторних гідроагрегатів, Олександрійського електромеханічного заводу та інших підприємств.
Виходячи з потреб комуністичного будівництва, Комуністична партія і Радянський уряд приділяють особливу увагу прискореному розвитку сільського господарства. Вирішальне значення для розв'язання цього завдання мали заходи щодо інтенсифікації хліборобства й тваринництва шляхом їх механізації та електрифікації, а також поліпшення використання землі, техніки, усіх матеріальних і трудових ресурсів колгоспів і радгоспів. Так, за два роки після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС Кіровоградщина одержала 1200 тракторів, 1500 комбайнів. Для матеріально-технічного постачання сільського господарства області в 1953-1957 рр. держава виділила 355 млн. карбованців.
Вже 1958 року валовий збір зернових зріс порівняно з 1953 роком на 75 проц., соняшнику - на 46 проц., цукрових буряків - у 2,3 раза, виробництво молока - у 2,4 , м'яса і вовни - у 1,6 раза. Лише в 1956-1957 рр. учасниками ВСГВ були 13 822 колгоспники, 57 з них нагороджені Великою золотою медаллю, 129 - Малою, Великою срібною медаллю - 385, Малою - 983. Високо оцінюючи досягнення Кіровоградщини в розвитку сільськогос-
подарського виробництва, Президія Верховної Ради СРСР 14 листопада 1958 року нагородила область орденом Леніна.
Спираючись на велику матеріально-технічну допомогу Радянської держави, трудівники сільського господарства розгортали боротьбу за дальше піднесення його продуктивних сил. У 1970 ропі в області було 424 колгоспи проти 732 у 1953 році. Середні розміри їх угідь збільшилися відповідно з 2473 га до 4123 га. Основними виробниками тваринницької продукції стали 66 спецгоспів. На полях області працювало 14 273 трактори та 4373 зернозбиральні комбайни. Всі господарства одержували енергію від державної мережі, у колгоспах і радгоспах діяло майже 40 тис. електромоторів. У районних об'єднаннях «Сільгосптехніки» - 15 спеціалізованих майстерень і 44 - загального призначення.
Колгоспи і радгоспи були зміцнені спеціалістами сільського господарства. У 1970 році їх палічувалося близько 9,5 тис., в т. ч. з вищою освітою - до 2,3 тис. 272 агрономи працювали головами колгоспів. У колгоспах і радгоспах області налічувалось понад 27 тис. трактористів-машиністів, трактористів, комбайнерів та 10 461 шофер. Вдосконалювалася система підвищення кваліфікації кадрів. У 1967-1970 рр. у школах підвищення кваліфікації хліборобів пройшли перепідготовку 39,5 тис. чоловік.
Своєрідною навчальною базою стали опорно-показові господарства, створені у всіх районах області, школи механізаторів, очолювані О. В. Гіталовим, В. П. Мельниченком та іншими відомими майстрами хліборобства. Понад тисячу спеціалізованих механізованих ланок вміло застосовували на практиці досягнення науки і передовий досвід. У 1966-1970 рр. запровадили комплексну механізацію і спеціалізацію на всіх тваринницьких фермах трудівники Знам'янського району. їх приклад, схвалений ЦК КП України, наслідують інші господарства області. Водночас кіровоградці вивчали досвід передових господарств, наукових установ на Київщині, Одещині, Вінниччині. З ініціативи комсомольців області розгорнувся масовий рух за оволодіння